30 серпня виповнилося 60 років від дня народження благочинного Віньковецького району та настоятеля Свято-Воскресінського храму – отця Михаїла.

За Матвієм, Марком та Лукою (Мт.17:1–6, Мк.9:1–8, Лк.9:28–36), одного дня Ісус узяв із собою трьох апостолів: Петра, Якова та Йоана, – і привів їх на “високу гору”, яку часто ототожнюють з горою Фавор. Там на їхніх очах він “переобразився”: його вбрання стало сліпучо білим, а обличчя засяяло, мов сонце. Біля нього, уособлюючи Закон і пророків, з’явився Мойсей та Ілля. Світла “ясна” хмара огорнула їх, а голос із тієї хмари промовив: “Це – мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте” (Мт.18,5).

Вже 29 років крокує він нелегким шляхом священика. Життя священика, в першу чергу, – щоденна молитва за Батьківщину, своє місто та прихожан. Він – помічник Бога на землі та являється посередником між Господом і людьми. На кожному Богослужінні настоятель возносить молитви перед Престолом Божим разом із прихожанами та звершує найважливіше – Таїнство святого Причастя. Але є ще дуже багато обов’язків, пов’язаних із будівництвом храмів, які отець Михаїл збудував у селах Ялтушків, Осламово, Зоряне, Дашківці та у Віньківцях. Дуже багато зусиль потребує і благоустрій церковної території та допомога бідним. За таке жертовне життя і відданість своєму покликанню Господь завжди чує молитви отця Михаїла та посилає християн-благодійників для вирішення необхідних проблем.

Отець Михаїл заснував у Віньківцях один із найбільших Духовно-просвітницьких центрів на Хмельниччині, де кожну неділю займаються наші діти та батьки, вчаться жити благочестиво серед такого несправедливого гріховного світу. Усім своїм життям настоятель є взірцем православного християнина, який піклується про майбутнє покоління, збереження Православної віри та спасіння найдорожчого для Бога – душі християнина.

Ми, прихожани Свято-Воскресінського храму, дуже цінуємо нелегку працю нашого настоятеля та просимо Бога, щоб Він дарував ювілярові довгі роки життя, безмежну любов, віру, яка може і гори переставляти, дуже багато життєвої енергії, духовних сил і терпіння на многії і благії літа!

Деталі
Перегляди: 350


 19 серпня, увесь православний світ відзначає велике християнське свято — Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

За Матвієм, Марком та Лукою (Мт.17:1–6, Мк.9:1–8, Лк.9:28–36), одного дня Ісус узяв із собою трьох апостолів: Петра, Якова та Йоана, – і привів їх на “високу гору”, яку часто ототожнюють з горою Фавор. Там на їхніх очах він “переобразився”: його вбрання стало сліпучо білим, а обличчя засяяло, мов сонце. Біля нього, уособлюючи Закон і пророків, з’явився Мойсей та Ілля. Світла “ясна” хмара огорнула їх, а голос із тієї хмари промовив: “Це – мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте” (Мт.18,5).

Як відомо, свято Преображення Господнього належить до 12 найбільших православних свят. У народі цей день називають Другим Спасом. Це традиційне свято врожаю - в церквах освячують плоди землі, тобто яблука, груші, сливи, виноград.

 

Деталі
Перегляди: 280


 Маковея (Перший Спас, Спас на воді, Медовий спас) — це народна назва православного свята Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього. Маковея відзначають у перший день Успінського посту 14 серпня.

Це свято прийшло з Візантії, де було встановлене приблизно у ІХ столітті й полягало в перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього. Протягом двох тижнів цю святиню носили по Константинополю з метою відвертання хвороб.

Цього дня святкується також день семи Святих Мучеників Маковеїв: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, та їхньої матері Соломії, а також їхнього вчителя Єлеазара В 166 році до нашої ери саме ці святі очолили повстання за віру в єдиного Бога й були за це жорстоко покарані.

 

Деталі
Перегляди: 296


 1030 років назад святий князь Володимир вивів людей із духовної темряви, охрестивши Київську Русь. З тих пір наша держава поміняла багато правителів, навіть отримала нову назву. Але незмінним залишається те, що Русь-Україна – Православна християнка. І наша Православна віра у важку хвилину об’єднує людей для спільної молитви, не дає закам’яніти нашим серцям, дає силу витримати важкі часи, повертає нас до Бога, надихає вірити у Його святе заступництво, надіятися на Божу милість і вчить любити один одного.

27 липня 2018 року парафіяни Хмельницької єпархії взяли участь у Хресній ході у Києві, присвяченій 1030-чю Хрещння Русі. Багато вірян Віньковецького району були присутніми на цій духовній події. Серед них були і ми – прихожани Свято-Воскресінського храму. У цей день ми усі зібралися у Києві для спільної молитви до святого Володимира за мир у нашій державі!

Неможливо без сліз передати ту радість, яку ми відчували у мить молитовного єднання наших сердець. Ми з’їхалися із різних куточків України, а почувалися так комфортно, ніби вийшли з одної хати. Людей було дуже багато! Ми довго не могли вийти з Володимирської гірки на дорогу, через невпинний людський потік. А коли вийшли, то скільки не озиралися, за нами люди заповнювали вулицю.

 

Деталі
Перегляди: 266


 Господь наділив нас чудовим краєм. Наша православна Україна багата святинями, цікавими місцями та мальовничими краєвидами. 16 липня з благословіння отця Михаїла група учнів Духовно-просвітницького центру «Держава» під опікою матушки Любові та учителів Матус Є. А., Білої А. С. та Федорчук В. М. вирушили у чотирьохденну подорож Закарпаттям. Важко навіть передати й описати усі ті враження та емоції, які ми отримали від побаченого та пережитого. Адже протягом усіх цих днів діти відвідали багато різних місцин.

Наші учні мали змогу духовно просвітитися та збагатитися, побувавши у Свято-Миколаївському чоловічому монастирі, що на Закарпатті, де прикладалися до мощів преподобного Алексія Карпаторуського. Частинка мощів цього святого покладена у вівтарі Свято-Воскресінського храму у Віньківцях.

Учні також відвідали здравниці: у Солотвино – солоні озера, у Велятино – басейни з термальною водою, а у Колочаві прийняли процедури у теплій мінеральній воді. Діти купалися з надзвичайним захопленням і цікавістю. Весело було усім, незважаючи на похмуру погоду і невеличкий дощик.

 

Деталі
Перегляди: 226