10 вересня, у свято Обретіння мощей преподобного Іова Почаївського, група паломників Свято-Воскресінського храму вирушила у місто Почаїв, яке  відоме тим, що в ньому знаходиться Свято-Успенська Почаївська Лавра – велична святиня нашої землі. Організувала поїздку, за пропозицією батьків молодшої групи духовно-просвітницького центру «Держава», Майя Анатолівна Коваль.

Батьки і діти висловлюють подяку отцю Михаїлу і матушці Любові за те, що супроводжували групу. Священик дав благословіння на початок подорожі і ми вирушили у дорогу. Ледь почало світати, батюшка розпочав екскурсію. Його розповіді містили не тільки історичні відомості, а й багато переказів про життя Святих. Розповідав отець Михаїл притчі, вчив як поводитися християнину, щоб була користь для душі, поєднував екскурсію із корисними порадами.

10.09У цей день мощі Святого Іова Почаївського були внесені до храму, де ми могли поклонитися їм.  Одне з найбільших чудес Почаївської гори – явлення Матері Божої в 1240 році. На місці, де явилася Богородиця, залишилася Стопочка, з якого витікала цілюща водичка, усі паломники приклонилися до цієї святині й скуштували свяченої  води.

Святиня Лаври – стародавня ікона Божої Матері, яка проявила свою чудотворну сутність. У молитві до Матінки Божої зцілилося багато людей. В храмі в цей день опустили ікону для прихожан (вона розташована на  іконостасі, який подарував Лаврі імператор Олександр ІІ в 1859 році). Усі християни приклонялися до чудотворного образу і просили Богородицю про  її заступництво у такий нелегкий для нас час. Паломники захоплювалися архітектурою Успенського собору – дивної прикраси Почаєва, потім проходили галереєю всіх святих в Землі Руській. Нас неначе супроводжували і благословляли Святі Отці, які зображені на стінах. Хто зумів заглибитися у прадавнє єство святині, той обов’язково відчув і православну істину і глибину християнського подвигу і саму присутність Живого  Бога.

Деталі
Перегляди: 357

Успіння Пресвятої Богородиці

З Божим благословінням до науки

28 серпня православна церква відзначає останнє двунадесяте свято року – Успіння Пресвятої Богородиці, як кажуть у народі, Перша Пречиста. Воно належить до переліку дванадцяти найбільших свят церковного року, під час якого згадують упокоєння, воскресіння та прославлення Матері Божої.

Богородичне свято (Успіння Пресвятої Богородиці) є однією з найвагоміших сторінок святкового календаря українського народу. Возносячи молитви Господу, завжди зверталися і до Пріснодіви Марії — благодатної заступниці та охоронниці людей, Богородиці, яка стала об’єднуючим началом між Богом і родом людським.

Успіння – кінець земного життя Богородиці та переселення її в життя небесне. Після того як Ісус Христос вознісся на небо, Матір Божа лишилася під опікою апостола Івана Богослова. Незадовго до свого успіння Божа Матір прибула до Єрусалима. Свій час вона там присвячувала невтомним молитвам. Одного разу на Голгофі до неї з'явився архангел Гавриїл і провістив їй скоре переселення до життя небесного.

Деталі
Перегляди: 372


Хроніка подій, що розгортаються навколо Всеукраїнського Хресного ходу за мир, сповнена провокацій проти цього дійства не тільки в ЗМІ, але і в реальності. За два тижні ходи на шляху паломників зустрічалася не одна група людей у балаклавах і з нашивками різних праворадикальних воєнізованих формувань. Всі вони спрямували свої зусилля на те, щоб перешкодити Хресній ході.

Цікаво, що найбільш активно противники Хресного ходу діють на східному його напрямку. Як не дивно, регіони, в яких останні кілька років відбувалися захоплення храмів УПЦ, були пройдені хрестоходцями взагалі без складнощів. У Тернопільській і Рівненській областях, де проходила Хресна хода, до дійства приєдналося найбільше людей за весь час. Отже, ідентифікувати тих, хто здійснював напади на Хресний хід, не складає особливих труднощів.

Переважно серед цих людей доводилося бачити представників таких організацій, як «Правий сектор», «Азов» і «ОУН». Примітно, що останнім узагалі завадили загони поліції, котрі навіть не дозволили радикалам розбити «наметові містечка» на шляху Хресного ходу.

Деталі
Перегляди: 446


ioan

Деталі
Перегляди: 349


Одним із найпотужніших джерел роздумів став день Різдва Іоанна Предтечі, точніше, його віддзеркалення у світських ЗМІ. Там цей день фігурував здебільшого з іншою назвою – як ніч на Івана Купала.
Мене особисто вразила оцінка, яку в ефірі дала цьому святу відома людина – не назву її ім’я, тим більше, що й сам благоговію перед її талантом. Так ось, ця людина висловила наступну думку: буцімто Церква знищила одне з найвеличніших свят нашого народу. А друга думка така: от як було б добре, якби ми дотримувались купальських обрядів, і вся нація проходила очищення через купальські ритуали, зокрема, стрибки через магічний вогонь...
Слова цієї глибоко шановної людини надихнули на роздуми: по-перше, хотілося зняти звинувачення з Церкви у знищенні корисної духовної традиції, по-друге, замислитись, наскільки ця традиція корисна, і чи варто застосовувати її, як засіб для духовного очищення і вдосконалення нашого народу. Почнемо з першого.

Деталі
Перегляди: 544