Паломництво делегації на чолі з Предстоятелем Української Православної Церкви до місця упокоєння святителя Нектарія Егінського відбулося 16 березня у рамках візиту в Грецію, повідомляєІнформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на прес-службу ВЗЦЗ.

У поїздці на острів Егіна Блаженнішого Митрополита Онуфрія супроводжували голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків митрополит Луганський і Алчевський Митрофан і заступник голови ВЗЦЗ протоієрей Миколай Данилевич.

Після поклоніння мощам у гробниці святителя Нектарія був відслужений акафіст, під час якого Предстоятель підніс особливі молитви за мир в Україні.

Того ж дня у міжнародному аеропорті м. Афін відбулася розмова Блаженнішого Митрополита Онуфрія з ієрархами Елладської Православної Церкви – митрополитом Гліфадським Павлом та митрополитом Месогійським і Лавреотікійським Миколаєм. Після завершення спілкування Блаженнійший Митрополит Онуфрій з супроводжуючими відбув до Києва.

Як повідомляв Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ, делегація Української Православної Церкви прибула до Греції 15 березня для участі в прийомі, влаштованому в Посольстві України в Афінах на честь святкування Торжества Православ’я. В рамках заходу відбулася зустріч Блаженнішого Митрополита Онуфрія з Предстоятелем Елладської Православної Церкви Блаженнішим Архієпископом Афінським і всієї Еллади Ієронімом II. Під час бесіди першоієрарх Елладської Церкви запевнив у своїх молитвах за український народ, а також висловив підтримку Блаженнішому Митрополитові Онуфрію.

Предстоятель Української Православної Церкви молився за великим повечір’ям у Трапезному храмі Києво-Печерської Лаври.

17 березня, у четвер першої седмиці Великого посту, під час великого повечір’я, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звершив читання четвертої частини покаянного канону у Трапезному храмі преподобних Антонія і Феодосія Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

У четвер першої седмиці Великого посту під час великого повечір’я читається четверта частина Великого канону преподобного Андрія Критського, яка є заключною. 

На п’ятій седмиці Великого посту, під час утреньої четверга, покаянний канон прочитується повністю. Це богослужіння має назву «Мариино стояние» – разом із каноном прочитується житіє преподобної Марії Єгипетської.

З поясненнями до тексту Великого канону можна ознайомитися на нашому сайті.

Після читання Його Блаженство звернувся до чисельних вірян зі словом проповіді.Нагадаємо, у понеділок першої седмиці Великого посту Його Блаженство звершив читання першої частини покаянного канону преподобного Андрія Критського у цьому ж храмі. Раніше повідомлялося, що Предстоятель УПЦ взяв участь у відзначенні Дня Православ’я у Посольстві України в Афінах.

Два роки тому місцева влада на Тернопільщині підписала рішення, яким позбавила повноцінно існуючу парафію УПЦ юридичної особи та права на власний храм, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

15 березня Львівський апеляційний адміністративний суд скасував незаконну перереєстрацію Свято-Михайлівської парафії УПЦ села Новостав Тернопільської області в аналогічну релігійну громаду «УПЦ КП». Своїм рішенням суд відновив право юридичної особи парафії Святого Михаїла, якої фактично позбавили громаду Української Православної Церкви.

Як повідомляє речник Тернопільської єпархії протоієрей Георгій Казьмірук, 6 червня 2014 року місцева влада Шумського району Тернопільської області підписала розпорядження №214-од, згідно з яким новоставська громада УПЦ ніби то перепідпорядковувалася «Київському патріархату». Натомість існуюча Свято-Михайлівська парафія Української Православної Церкви таким одіозним рішенням була позбавлена юридичної особи та законного права на користування власним храмом.

Дерев’яна церква святого Михаїла була збудована у 1865 році та разом із дзвіницею є архітектурною пам’яткою волинської школи дерев’яної архітектури. З 2000 року комплекс був переданий парафії святого Михаїла Української Православної Церкви.

У липні того ж року селяни звернулися до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом скасувати протизаконне розпорядження №214-од Реєстраційної служби Шумського районного управління юстиції.

Після судового розгляду справи, 15 березня 2016 року, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду Свято-Михайлівську парафію УПЦ було відновлено у правах юридичної особи.

Нагадаємо, цими днями на Рівненщині Господарський суд скасувавнезаконне рішення сільської ради с. Птича, яким надавалося право звершення богослужінь для розкольників у храмі громади УПЦ.

16 березня Конституційний Суд України почав розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини п’ятої статті 21 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Журналіст СПЖ був в цей день серед акредитованих тут представників мас-медіа.

Валерія Лутковська

Валерія Лутковська

Варто нагадати, що омбудсмен ще в жовтні минулого року звернулася до Конституційного Суду України з питанням щодо правомірності положень згаданого Закону в частині дозвільного порядку публічних богослужінь, релігійних обрядів, церемоній та процесій. Вони, згідно Закону, безперешкодно проводяться в культових будівлях та на прилеглій території, у місцях паломництва, установах та організаціях і на підприємствах за ініціативою трудових колективів і згодою адміністрації. Також, відповідно до Закону, богослужіння та релігійні обряди в лікарнях, в місцях попереднього ув’язнення і відбування покарання проводяться на прохання громадян, які перебувають в них, або за ініціативою релігійних організацій. Закон передбачає, що в інших випадках публічні богослужіння, релігійні обряди та процесії щоразу проводяться з дозволу відповідного місцевого органу.

Саме це положення щодо дозвільного порядку омбудсмен просить визнати неконституційним.

Конституція України

Адже, як відзначила омбудсмен у своєму виступі на засіданні КСУ, «Стаття 39 Конституції України встановлює інший порядок – повідомчий, і те, що проведення такого зібрання може бути заборонене виключно судом». Уповноважений з прав людини говорила і про нагальну необхідність розробки і ухвалення окремого Закону України про мирні зібрання, адже у чинному законодавстві немає механізму реалізації статті 39 Конституції України.

засідання КСУ

До участі у розгляді справи Конституційний Суд України залучив представників Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Київської міськдержадміністрації, Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій, Української Гельсінської спілки з прав людини.

Станіслав Шевчук

Станіслав Шевчук

Напередодні суддя-доповідач Конституційного Суду України Станіслав Шевчук одержав за своїм запитом правові висновки юридичних служб та експертів згаданих установ і організацій. Під час свого виступу Станіслав Володимирович оприлюднив усі ці висновки. В усіх без винятку було заявлено про невідповідність Конституції України положень ч. 5 ст.21 Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації».

Всеукраїнська Рада церков і релігійних організацій

Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій 

Варто відзначити і те, що раніше Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій пропонувала Верховній Раді України усунути ці неконституційні положення Закону та запровадити для публічних мирних зібрань релігійних організацій такий самий порядок їх організації, як і для решти громадян та інституцій громадянського суспільства.

Незважаючи на чергову перемогу у вітчизняній судовій інстанції, Свято-Успенська громада УПЦ не може молитися у власному храмі через його арешт в рамках кримінального провадження.

14 березня Господарський суд Рівненської області задовольнив позов парафіян Свято-Успенського храму села Птича Дубенського району про скасування незаконного рішення Птицької сільської ради, яка намагалася віддати церкву вірян УПЦ у почергове користування з розкольниками. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на радника з правових питань Київської Митрополії Олега Денисова.

Нагадаємо, 17 листопада минулого року сільська рада села Птича ухвалила рішення про встановлення почерговості богослужіння в храмі.

За словами юриста український суд вперше засвідчив, що державний орган – сільська рада – втрутився у право власності релігійної громади та ухвалив рішення, яке явно виходить за межі його компетенції. «Суд абсолютно точно використав норми міжнародного права, закріплені практикою Європейського суду з прав людини, і визнав, що такі рішення не можуть прийматися в принципі», – зазначив пан Денисов.

Разом із тим, віряни Української Православної Церкви досі не можуть молитися у власному храмі, тому що потерпають від іншого абсурдного рішення – арешта церкви в рамках кримінального провадження. Оскільки віруючі не змогли відновити справедливість за допомогою вітчизняної судової системи, «громада УПЦ була вимушена звернутися із заявою до Європейського суду з прав людини з вимогою захистити її права від незаконного втручання, вже з боку органів правоохоронної системи, які незаконно заарештували власність громади».

У липні 2015 року розкольники засвідчили, що приймуть остаточне рішення судової інстанції за умови, що громада, яка програє суд, відійде від справи та почне будувати свій власний храм у Птичі. З вересня того ж року низка судових інстанцій: Господарський суд Київської областіКиївський апеляційний господарський судВищий господарський суд довели безапеляційне право громади УПЦ у с. Птича на власний храм.

15 березня з нагоди відзначення Дня Православ’я в Посольстві України в Афінах відбувся урочистий прийом.

У ході зустрічі Предстоятель Української Православної Церкви, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій, який прибув до Афін з нагоди зазначеного свята, привітав Предстоятеля Елладської Православної Церкви Блаженнішого Архієпископа Афінського і всієї Еллади Ієроніма ІІ. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

У заході також взяли участь Заступник міністра закордонних справ Греціі Янніс Аманатідіс, представники Елладської та Української Православних Церков, а також представники інтелігенції.

Його Блаженство під час візиту супроводжували Голова відділу Зовнішніх церковних зв’язків митрополит Луганський і Алчевський Митрофан та заступник голови ВЗЦЗ протоієрей Миколай Данилевич.

У ході зустрічі посол України в Грецькій Республіці Володимир Шкуров висловив вдячність Предстоятелю Елладської Православної Церкви за допомогу у справі оздоровлення в Греції українських дітей.

Окрім того, посол України зазначив, що радий вітати делегацію Української Православної Церкви на чолі з Її Предстоятелем у Греції.

Зі свого боку, у ході розмови Архієпископ Ієронім висловив підтримку українському народу і Митрополитові Онуфрію.

Нагадаємо, нещодавно у своєму Великопісному посланні Блаженніший владика закликав усіх вірних Української Православної Церкви протягом всього періоду Великого Посту кожен день прочитувати по одній главі зі святого Євангелія і по тридцять три молитви Іісусові.

Під час зустрічі були обговорені питання розвитку гуманітарного співробітництва між Україною та Грецією.

Сертифікат на суму 50 тисяч гривень передали на будівництво дитячого будинку при Свято-Воскресенському храмі в смт. Віньківці Хмельницької області. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Кошти були зібрані під час проведення виставки «Україна – дім Пресвятої Богородиці» в ряді церков столиці.

Документ  настоятелю храму протоієрею Михайлу Варахобі вручили куратор благодійного проекту «Наша Лепта» єпископ Васильківський Миколай та керівник проекту протоієрей Володимир Косточка 11 березня.

Будівництво дитбудинку на базі Воскресенського храму у Віньківцях розпочалося у червні 2013 року. По завершенні робіт, на які були передані кошти, будинок зможе прийняти 30 дітей.

Нагадаємо, благодійний проект «Наша Лепта» діє з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія та створений на базі храму святителя Миколая Чудотворця при Київській міській лікарні №17 у листопаді 2014 року. За минулий 2015 рік проектом зібрано та надано допомогу на загальну суму понад 100 тис. гривень.