Коровай памяті

Коровай пам’яті

спечений жителькою Великого Олександрова Галиною Коржак, знаходився на почесному місці у Свято-Воскресінського храмі під час панахиди за загиблими на Майдані та у бойових діях на сході України.

    20 лютого, о 9-ій годині розпочалось богослужіння. Щиро молились отець Михаїл, священики Віньковецького благочиння та усі прихожани. Натхненно співав церковний хор. Вшанувати пам’ять за невинно убієнними прийшли керівники району - голова районної ради М.Д.Бойко, голова райдержадміністрації А.П.Бузівський, заступник селищного голови В.В.Карпов, військовий комісар О.Б.Мельник, головний лікар ЦРЛ С.В.Ковальський, прокурор району Г.М.Кравцова, начальник комунального підприємства «Комунальник» В.В.Шевчук.

Коровай памяті

Коровай пам’яті

  спечений жителькою Великого Олександрова Галиною Коржак, знаходився на почесному місці у Свято-Воскресінського храмі під час панахиди за загиблими на Майдані та у бойових діях на сході України.

    20 лютого, о 9-ій годині розпочалось богослужіння. Щиро молились отець Михаїл, священики Віньковецького благочиння та усі прихожани. Натхненно співав церковний хор. Вшанувати пам’ять за невинно убієнними прийшли керівники району - голова районної ради М.Д.Бойко, голова райдержадміністрації А.П.Бузівський, заступник селищного голови В.В.Карпов, військовий комісар О.Б.Мельник, головний лікар ЦРЛ С.В.Ковальський, прокурор району Г.М.Кравцова, начальник комунального підприємства «Комунальник» В.В.Шевчук.

    - Ми зібрались, щоб помолитись за людей, які стояли за правду та гідність, - сказав отець Михайло. - Тяжко згадувати ті часи. Але хочу сказати, що добрі справи Господь бачить і обов’язково зарахує. Сьогодні я звертаюсь до Бога, щоб настав мир на землі, щоб не було злості та ненависті між людьми. Голова районної ради М.Д.Бойко подякував усім за щиру молитву в ім’я тих, хто поклав життя на вівтар свободи.

    - Своїм подвигом ці люди заслужили не тільки на нашу шану, а й на шану Бога, - сказав Михайло Дмитрович. - Я закликаю, аби ми стали земною сотнею, тисячею, земними мільйонами, щоб бути гідними Небесної сотні. Та дорога до Бога - надзвичайно важка. Ми переконуємося в цьому, коли щодня стикаємося з негараздами, які супроводжують Україну. Але я сподіваюся, що Господь почує нас і буде мир, якого ми так очікуємо. Вірю, що своєю непосильною працею, гарним прикладом, щирою молитвою ми обов’язково подолаємо цю важку дорогу.

    Після богослужіння прихожани куштували коровай пам’яті, із сумом згадуючи трагедії, які випали на долю українців.

Сніжана Плетеньова.

{loadposition 20feb}