“Заповедь новую даю вам, да любите друг друга: якоже возлюбих вы, да и вы любите себе: о сем разумеют вси, яко Мои ученицы есте, аще любовь имате между собою.” ( Ин.13; 34-35)

27 липня 2019 року прихожани Свято-Воскресінського храму, що у Віньківцях та віряни Віньковецького району побували у Києві на святкуванні 1031 річчя Хрещення Русі. Сердечно дякуємо нашому благочинному протоієрею отцю Михаїлу за благословення та організацію поїздки, за те, що він є для нас і наставником, і помічником, і прикладом для наслідування у духовному житті. Завдяки турботам нашого батюшки, ми побували на величному християнському дійстві, мали змогу милуватися красою Києво-Печерської лаври та міста Києва, поспілкуватися із вірянами з різних куточків нашої крани, прикластися до святинь, подати поминальні записочки, відвідати церковні лавки та пройти Хресною ходою з Володимирської гірки до Києво-Печерської лаври.

 

 

Щоб зрозуміти усю велич свята, потрібно просто на ньому побувати. Яка це Божа благодать! Яка радість у душі! Яка Божа милість! Яка щиросердна молитва! Молитва, що невпинно народжувалася у людських серцях, хвилею перекочувалася над головами паломників, піднімалася у височінь і на крилах ангелів линула до Бога. Увесь день пройшов у непристанній молитві. Щоб приклонитися до святих мощів, люди стояли годину й більше під сонцем і завжди творили молитви: “Господи, Иисусе Христе, Сыне Божий помилуй нас, грешных!”, “Богородице Дево, радуйся” та інші (вже ніхто й не рахував скільки раз підряд). Жіночки обмінювалися словами церковних піснеспівів, у багатьох в руках були молитвослови, а у храмі тривала Служба Божа, яку ми слухали через гучномовці. Ще годину тривало перебування у печерах, де також лунала спільна молитва, а після цього – молебень на Володимирській гірці й Хресна хода.

Священство, монахи, сестри милосердя, прості люди: немовлята на руках і у візочках, діти, чоловіки, жінки, люди похилого віку з іконами, хрестами, хоругвами поволі з'єдналися у великий живий потік миру й любові. Яке життя вирувало того дня! Яку ж це потрібно мати віру в Бога і силу духу, щоб брати участь у таких торжествах. Але Господь допомагає. Віряни, які постійно відвідують богослужіння,причащаються, постять, моляться і виконують заповіді Божі мають більше терпіння, смирення, сили тілесної і духовної, ніж невіруючі люди, але найголовніше вони мають більше істинної християнської любові. Різноманіття мов, різні національності, вік, соціальний стан під час Хресної ходи нікому не заважали. Молитва об’єднувала, віра в Бога тримала на ногах, надія на мир у державі та благополуччя у родинах наповнювала душі невимовною радістю.

Все у нас із вами буде добре, бо участь у Хресній ході -- це було справжнє, щире, непідкупне волевиявлення кожної людини. Ми приїхали з усіх областей України (були люди й з інших країн), щоб помолитися Богу, вшанувати святого князя Володимира, висловити любов до нашого предстоятеля митрополита Онуфрія і міцніше утвердитися у Православній вірі. Незважаючи на величезну кількість людей, ми всі були одним цілим, бо у вірі до Бога об’єдналися навколо Господа і Спаса нашого Іісуса Христа у Його Єдину Святу Соборну Апостольську Церкву.

Педагог-організатор Духовно-просвітницького центру "Держава" Євгенія Матус