"Кто хочет идти за Мной, отвергнись себя, возьми крест свой и следуй за Мной..."

Ці слова звучали сьогодні на Божественній Літургії, коли отець Михаїл читав нам, прихожанам, Святе Євангеліє. Ці слова надихають нас, християн, узявши свого хреста, слідувати за Господом з власної волі, бо Він нас кличе, але не примушує. Він своїми стражданнями, хресною смертю і воскресінням відкрив нам дорогу до Царства Небесного. Але людина має волю і повинна сама забажати бути з Богом. Має обрати вічне життя з Богом чи вічність у пекельних муках. Як же важливо зробити правильний вибір! Як важливо не помилитися, не спізнитися!

 

 

Якщо ми хочемо бути з Богом, ми маємо любити Господа і жити за Його заповідями. Любити землю, яку Він нам дав - нашу рідну Україну і всім серцем бажати миру. Любити рідних і своїх дітей, а хтось своїх онуків та правнуків. Ми маємо навчтися прощати і полюбити ворогів, щоб вони стали нашими друзями.

Якщо ми хочемо жити, уникаючи гріха, прославляючи Бога і Церкву Христову, то маємо зберегти Віру Православну і передати її нашим дітям. Берімо, берімо, дорогі брати та сестри, свого хреста, зітканого із скорбот, хвороб, життєвих переживань та турбот, та смиренно слідуймо за Христом, весь час промовляючи молитву: "Господи, помилуй, Господи, прости. Помоги мне, Боже, крест свой донести!"