Сьомий, останній тиждень Великого посту за церковною традицією має ще назву «Великий», так називають і кожен день цього тижня (Велика середа, Велика п’ятниця, Велика субота). У ці дні Церква згадує останні події земного життя Спасителя, починаючи з Його входу до Єрусалима, й закінчуючи Його хресною смертю і Воскресінням. На церковних богослужіннях повністю прочитуються чотири Євангелії, звучать особливо жалібні піснеспіви. Приміром, у Велику середу згадується за богослужіннями зрада Іуди. У Великий четвер згадується Тайна Вечеря Господа нашого Ісуса Христа зі Своїми учнями і встановлення Таїнства Євхаристії або Причастя Тіла і Крові Христової, яке здійснив Спаситель у переддень Свого розп’яття.

За два дні до Великодня православні християни відзначають Страсну П’ятницю –найскорботніший день церковного календаря, коли згадують хресні страждання і смерть Спасителя. Шість довгих годин Господь наш мучився на Хресті, викупляючи цим усе людство від рабства гріха й диявола.

У Велику П’ятницю здійснюється лише Вечірня служба, коли в храмах поклоняються Плащаниці – великому, на весь зріст, зображенню тіла Христа у тому вигляді, у якому його зняли з хреста. Плащаницю виносять на середину храму, залишають там серед білих квітів, читають над нею Євангеліє і виконують похоронні плачі. Плащаниця символізує полотно, в яке був загорнутий Ісус Христос після зняття з Хреста. Після Воскресіння на тому полотні залишився відбиток.

 

Прикладаючись до Плащаниці, ми торкаємося вічності. Тому благочестиві християни намагаються цього дня тримати строгий піст, а найчастіше зовсім утриматися від їжі, доки не прикладуться до св. Плащаниці, і тільки після цього дозволяють собі споживання їжі, а якщо можливо, утримуються до вечора. Увечері відправляється чин похорону Спасителя із жалобною Хресною процесією навколо церкви.

Крім суворого обмеження в їжі, віруючий повинен максимально відмовитися від інших мирських турбот. Забороняється виконувати сільськогосподарські роботи: жінкам не можна у Страсну п’ятницю прибирати, прати, шити, а чоловікам – тесати, рубати тощо. Також в цей день не можна співати.

Тому, коли ми будемо прикладатися до святої плащаниці, нам потрібно пам’ятати, що викупний подвиг Господа і Спасителя був здійснений за нас, за все людство. Нам тільки потрібно бути гідними цього великого спокутного подвигу. Господь з Хреста, простягаючи до нас Свої руки, каже: «Прийдіть до Мене всі струджені та обтяжені, і Я заспокою Вас. Візьміть ярмо Моє на себе, і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим» [Мт. 11: 28-29].

Так давайте, дорогі брати та сестри, будемо намагатися зростати у християнських чеснотах, вдосконалюватися і наближатися до Бога в міру свого віку. Бо коли ми будемо жити з Богом, то й Господь буде з нами, зміцнить нас і в нашому несінні хреста і в очищенні від скверни гріха. Це усвідомлення близькості Господа має супроводжувати нас не тільки в момент цілування Святої Плащаниці Христової, а й протягом всього нашого життєвого шляху. Амінь.

Духовно-просвітницький центр «Держава»