Християни з особливою любов’ю ставляться до Святителя Миколая Чудотворця. Велика кількість храмів на честь Святого завжди зустрічають прихожан з тою милістю, з якою Святитель Миколай ставився до людей.

Народився святий Миколай у 257 році по Різдву Христовому в Малій Азії, у мирлікійському місті Патарі. У той важкий час в усій Римській імперії переслідували і вбивали християн. Одразу після народження батьки його охрестили. Будучи дитиною, Миколай Чудотворець молився, трудився, шанував батьків. Від самого народження святий Миколай дотримувався посту. Досягши юнацького віку, він почав старанно навчатися. Маючи талант від Бога, сповнений благодаттю Святого Духа, вивчив Святе Письмо. В юності Святий був скромним, праведним, не віддавався марнотам, любив відвідувати храми Божі. Його життя – це нескінченні благодіяння і чудеса, позначені любов`ю до ближнього: він рятував спраглих, годував голодних, утішав знедолених – допомагав усім, хто опинився в біді та скорботах. Миколай Чудотворець був мудрим пастирем, прикладом християнського життя, двері його дому були відчинені для всіх.

У час гоніння на християн святий Миколай сміливо, силою слова зміцнював у Лікії віру Христову, за що разом з іншими християнами був кинутий до в’язниці, де за віру терпів голод, спрагу, образи, знущання і страх смерті. Та Миколай Чудотворець словом і власним прикладом підбадьорював і зміцнював віру тих, хто був поруч із ним. Одержавши від батьків великий спадок, він віддає його на справи благодійні і милосердні, таємно звершивши при цьому багато подвигів.

Архієпископ Мирлікійський перейшов у вічність 6 грудня 342 року. Його святе тіло з честю поховали в соборній Мирлікійській церкві, а у Свято-Володимирському соборі міста Києва перебуває ікона з часточкою мощей Святителя Миколая. І сьогодні, перебуваючи із Господом, Святий Миколай з’являється скрізь, де потрібна його допомога. Він приходить до тих, хто в молитві просить його заступництва від біди. Навіть смерть не перервала його благодатних справ, адже його чудеса звершаються повсякчас.