Свято-Успенська Почаївська Лавра

ТИМ, ХТО НЕ ЗНАЄ

СЛОВО-ВІДПОВІДЬ НАШИМ ЗЕМЛЯКАМ – "ЩИРИМ ПАТРІОТАМ"

Скажіть, чи є така людина, яка спалила б свою власну добру хату, звабившись обіцянкою збудувати кращу? Та ще й зробила б це, добре знаючи, що її була однією з кращих? Скажете: немає такої людини, хіба що божевільна...

Ні, є. І не одна людина, а багато, майже цілий народ, який другий раз за вісім десятиліть робить подібне.

Наслухавшись антихристиянських байок про імперію зла та тиранію царя, тюрму народів та церковні забобони, звабившись обіцянкою ворога свого збудувати краще, світле майбутнє, наш народ у значній своїй кількості відкинув Хрест, і підніс замість нього червону п'ятикутну зірку – символ сатани (п'ятикутна зірка символізує один з різновидів сатани, відомий під іменем бафомет, культ якого отримав поширення з доби Відродження) і з криком "Бога нема" почав нищити свою власну добру хату – віру Православну.

А з нею і церкви-храми, служителів, духовність. Тим і уподібнився наш народ, зваблений ворогом – синами сатани бафомета, – людині, яка спалила свою хату, так і не збудувавши нової. Для багатьох обіцяна нова краща хата виявилась навіть не халабудою, а Соловецьким табором, цвинтарем, зруйнованим, спаленим храмом.

Так було не тільки тоді, у 20-30 роках минулого століття, так було і в часи тотального атеїзму (60-80 роках), коли закривалися церкви, монастирі, культивувалося безбожжя.

Все це уже історія, хоча й не така далека, та жахлива. Але християнське начало, записане у генетичній пам'яті народу, поступово стало перемагати диявольське. Масовий більшовик-антихрист витіснився з усіх ланок управління і влади. Держава після відкритого святкування 1000-ліття хрещення Русі стала на порозі відновлення православної духовності. Не дрімав і Бафомет. Він швидко видозмінився, перефарбувався з криваво-червоного в інший колір, перебрав до своїх рук засоби масової інформації і, приховавши свою богоборницьку суть, з новим гаслом: "Захід допоможе нам", "Вперед, в Європу, до кращого життя", знову звабив довірливих і недалекоглядних руйнувати ще не відновлену хату.

І от ви, щирі патріоти нашої землі, "ревні захисники" віри Православної, зруйнувавши свою хату, приступили розбирати сусідову. Чи забули історію свого народу, а чи ніколи не знали її? Начебто і хресним знаменням себе осіняєте, у свята до церкви йдете, говорите, що по заповідях Божих живете, а насправді камінь за пазухою носите, а не оливкову гілку у руках. Ви і Євангеліє, напевно, читаєте, твори святих отців переглядаєте, то чому ж не вдумуєтеся в прочитане ("Кожне царство, поділене супроти себе, запустіє" (Мф.12,25), чи "Якої дотримується єдності, яку любов береже той, хто підкорившись пориву розбрату, розсікає Церкву, руйнує віру, обурює світ, викорінює любов, опоганює Таїнство?" (Св. Кіпріан Карфагенський), а відрубуєте власне коріння. Ви кричите про любов до країни, а ділами ненавидите її, і землю свою, і народ свій, бо якби любили, то не повторювали б бездумно заморські лозунги, не підміняли б істину неправдою. Ви обрали свою дорогу спасіння у своїй церкві, то чому ж вас так болить наше чисто духовне єднання з Руською Православною Церквою? Де ж ваша любов до ближнього, що є основою вчення Христа? Де ж ви були тоді, в часи атеїстичного погрому, коли братію монастиря тягали по судах, саджали в тюрми, поливали водою з пожежних машин, вивозили за 30-40 км. в ліси і там покидали, коли преподобного Амфілохія за руки і ноги, з ганчіркою в роті витягнули з келії і відвезли в Буданівську психіатричну лікарню, а там вводили такі ліки, що розпухало тіло? Чому ж не захистили, чому дозволили в такій великій святині розмістити музей атеїзму, психіатричну лікарню, поліклініку, міську лікарню, а економію перетворити в склади, телятник розвести? Ще й танцювальну площадку у монастирському саду планували (не вдалося, правда, бо сад над дорогою – небезпечно). Чому ж тоді не допомагали нам захищати віками набуте на цій святій горі нашими братами-іноками, а стояли осторонь, чому віддали монастир на поталу недругам, чиї дії носили відкрито сатанинський характер? Чому дозволили безбожникам безчестити святиню? А це, за словами св. Блаженного Ієроніма Стридонського: "Найвище торжество порока – безчестити святиню".

Але по волі Божій ми вистояли, самі зберегли уділ Пресвятої Богородиці, не віддали нікому обитель преподобного Іова – то чому ж ви тепер ставите нам якісь претензії, чому порушуєте наш молитовний спокій, чому наводняєте пресу, радіо і телебачення неправдою і лжесплетіннями про нас? Чому привносите в наш монастир політичні проблеми? Прочитайте у свого авторитета автокефальної Церкви – самосвята В. Липківського: "В Церкві не повинно бути неправди з рабським послугуванням державі. Бо Христос сказав: "Царство Моє не від світу цього" (Ін. 18, 36), а внесення політичних міркувань у релігійне життя народу, це вже само по собі буде ґрунтовним порушенням Христового заповіту" (Василь Липківський, УПЦ українського народу, Нью-Йорк, 1972, стр.41).

Ви вимагаєте від нас заспівувати державні гімни під час служби, коли у нас є церковні літургійні піснеспіви, чи служити на українській мові, коли у нас є спеціально створена для Церкви рівноапостольними святими Кирилом і Мефодієм церковнослов'янська мова. Ви, не знаючи, викрикуєте про наміри Руської Церкви перебрати у свою власність наш монастир, то прочитайте лист Патріарха Олексія II від 29. 12 1993 року №1388 Міністру Юстиції п. Онопенку В. В.: "...заявляем, Московская патриархия не имеет никаких претензий на какое бы то ни было движимое или недвижимое церковное имущество Украинской Православной Церкви". Ми також дивуємося вашій сліпоті і незнанню останніх подій щодо церковного життя і управління в УПЦ. Наводимо вам слова з Грамоти Патріарха Олексія II від 27 жовтня 1990 року Митрополиту Київському: "...благословляєм через настоящую Грамоту нашу силою Всесвятого й Животворящого Духа быть отныне Украинской Православной Церкви независимой й самостоятельной в своем управлении... Украинская Православная Церковь, соединенная через нашу Русскую Православную Церковь с Единой, Святой, Соборной и Апостольской Церковью, без соборного решения да не изменяет у себя ничего, что касается догматов веры й святых канонов".

А тому краще на своїх державних і громадських форумах та зібраннях вирішуйте політичні, громадські і матеріальні проблеми нашого народу, а не зазіхайте на "Святая Святих", не гнівіть Бога, бо у палки два кінці... Відбудуйте спершу свою добру хату, а нам не заважайте пильнувати свою.

І схаменіться, будьте людьми. Проникніться любов'ю до ближнього, бо саме вона – любов спроможна зігріти серця, дати надію, вилікувати бездуховність, збайдужіння, егоїзм нинішнього світу.

І запам'ятайте: "Бог не з тими, хто сильний, Бог з тими, хто правий".

Почаевский листок

Зі сторінок сайту "Православие Доброполья"