30 серпня виповнилося 60 років від дня народження благочинного Віньковецького району та настоятеля Свято-Воскресінського храму – отця Михаїла.

За Матвієм, Марком та Лукою (Мт.17:1–6, Мк.9:1–8, Лк.9:28–36), одного дня Ісус узяв із собою трьох апостолів: Петра, Якова та Йоана, – і привів їх на “високу гору”, яку часто ототожнюють з горою Фавор. Там на їхніх очах він “переобразився”: його вбрання стало сліпучо білим, а обличчя засяяло, мов сонце. Біля нього, уособлюючи Закон і пророків, з’явився Мойсей та Ілля. Світла “ясна” хмара огорнула їх, а голос із тієї хмари промовив: “Це – мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте” (Мт.18,5).

Вже 29 років крокує він нелегким шляхом священика. Життя священика, в першу чергу, – щоденна молитва за Батьківщину, своє місто та прихожан. Він – помічник Бога на землі та являється посередником між Господом і людьми. На кожному Богослужінні настоятель возносить молитви перед Престолом Божим разом із прихожанами та звершує найважливіше – Таїнство святого Причастя. Але є ще дуже багато обов’язків, пов’язаних із будівництвом храмів, які отець Михаїл збудував у селах Ялтушків, Осламово, Зоряне, Дашківці та у Віньківцях. Дуже багато зусиль потребує і благоустрій церковної території та допомога бідним. За таке жертовне життя і відданість своєму покликанню Господь завжди чує молитви отця Михаїла та посилає християн-благодійників для вирішення необхідних проблем.

Отець Михаїл заснував у Віньківцях один із найбільших Духовно-просвітницьких центрів на Хмельниччині, де кожну неділю займаються наші діти та батьки, вчаться жити благочестиво серед такого несправедливого гріховного світу. Усім своїм життям настоятель є взірцем православного християнина, який піклується про майбутнє покоління, збереження Православної віри та спасіння найдорожчого для Бога – душі християнина.

Ми, прихожани Свято-Воскресінського храму, дуже цінуємо нелегку працю нашого настоятеля та просимо Бога, щоб Він дарував ювілярові довгі роки життя, безмежну любов, віру, яка може і гори переставляти, дуже багато життєвої енергії, духовних сил і терпіння на многії і благії літа!

Деталі
Перегляди: 35


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Деталі
Перегляди: 26


 19 серпня, увесь православний світ відзначає велике християнське свято — Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

За Матвієм, Марком та Лукою (Мт.17:1–6, Мк.9:1–8, Лк.9:28–36), одного дня Ісус узяв із собою трьох апостолів: Петра, Якова та Йоана, – і привів їх на “високу гору”, яку часто ототожнюють з горою Фавор. Там на їхніх очах він “переобразився”: його вбрання стало сліпучо білим, а обличчя засяяло, мов сонце. Біля нього, уособлюючи Закон і пророків, з’явився Мойсей та Ілля. Світла “ясна” хмара огорнула їх, а голос із тієї хмари промовив: “Це – мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте” (Мт.18,5).

Як відомо, свято Преображення Господнього належить до 12 найбільших православних свят. У народі цей день називають Другим Спасом. Це традиційне свято врожаю - в церквах освячують плоди землі, тобто яблука, груші, сливи, виноград.

 

Деталі
Перегляди: 145


 Маковея (Перший Спас, Спас на воді, Медовий спас) — це народна назва православного свята Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього. Маковея відзначають у перший день Успінського посту 14 серпня.

Це свято прийшло з Візантії, де було встановлене приблизно у ІХ столітті й полягало в перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього. Протягом двох тижнів цю святиню носили по Константинополю з метою відвертання хвороб.

Цього дня святкується також день семи Святих Мучеників Маковеїв: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, та їхньої матері Соломії, а також їхнього вчителя Єлеазара В 166 році до нашої ери саме ці святі очолили повстання за віру в єдиного Бога й були за це жорстоко покарані.

 

Деталі
Перегляди: 156


 1030 років назад святий князь Володимир вивів людей із духовної темряви, охрестивши Київську Русь. З тих пір наша держава поміняла багато правителів, навіть отримала нову назву. Але незмінним залишається те, що Русь-Україна – Православна християнка. І наша Православна віра у важку хвилину об’єднує людей для спільної молитви, не дає закам’яніти нашим серцям, дає силу витримати важкі часи, повертає нас до Бога, надихає вірити у Його святе заступництво, надіятися на Божу милість і вчить любити один одного.

27 липня 2018 року парафіяни Хмельницької єпархії взяли участь у Хресній ході у Києві, присвяченій 1030-чю Хрещння Русі. Багато вірян Віньковецького району були присутніми на цій духовній події. Серед них були і ми – прихожани Свято-Воскресінського храму. У цей день ми усі зібралися у Києві для спільної молитви до святого Володимира за мир у нашій державі!

Неможливо без сліз передати ту радість, яку ми відчували у мить молитовного єднання наших сердець. Ми з’їхалися із різних куточків України, а почувалися так комфортно, ніби вийшли з одної хати. Людей було дуже багато! Ми довго не могли вийти з Володимирської гірки на дорогу, через невпинний людський потік. А коли вийшли, то скільки не озиралися, за нами люди заповнювали вулицю.

 

Деталі
Перегляди: 63